Нормативно-правовий механізм організації медичного обслуговування населення в Україні

Abstract

У статті здійснено комплексний аналіз нормативно-правового механізму організації медичного обслуговування населення в Україні, який охоплює основні положення Конституції України, Цивільного кодексу, Основ законодавства про охорону здоров’я, а також Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Досліджено ключові аспекти реалізації права громадян на охорону здоров’я, визначено проблеми та прогалини у чинній правовій базі, які перешкоджають ефективному функціонуванню системи охорони здоров’я. Особливу увагу приділено розмежуванню понять «медична допомога» та «медична послуга» на основі їх правових, фінансових та функціональних характеристик, а також досліджено вплив цих відмінностей на практичну реалізацію медичних послуг. Розглянуто питання впровадження нових видів допомоги, зокрема реабілітаційної, яка була введена у законодавство у 2020 році, і яка спрямована на задоволення специфічних потреб пацієнтів на різних етапах лікування. У статті акцентується увага на організаційно-управлінських аспектах формування спроможної мережі закладів охорони здоров’я, яка забезпечує сталість, якість і доступність медичних послуг, особливо в умовах надзвичайних ситуацій, таких як воєнний стан чи природні катаклізми. Проаналізовано роль приватного сектору у забезпеченні різноманітності медичних послуг та ефективному використанні ресурсів. Визначено необхідність гармонізації законодавства для усунення правових колізій і підвищення довіри громадян до системи охорони здоров’я. У статті також розглядаються питання удосконалення механізмів фінансування медичних послуг з урахуванням їх доступності для населення та прозорості їх надання. Запропоновано напрями вдосконалення нормативно-правового регулювання для підвищення ефективності системи медичного обслуговування, що відповідає сучасним викликам та міжнародним стандартам.