Публічне адміністрування у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період: організаційно-правові та праксеологічні аспекти

Abstract

Охарактеризовано систему суб’єктів публічного адміністрування у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації та інструментарій їх діяльності. Зокрема, аргументовано, що система суб’єктів публічного адміністрування у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації побудована на стійких взаємозв’язках внутрішнього і зовнішнього характеру, є сукупністю органів публічного адміністрування із загальними та спеціальними повноваженнями, які на принципах координації, субординації та підпорядкування взаємодіють між собою для досягнення мети публічного адміністрування у цій сфері. Визначені загальні та спеціальні юридичні умови ефективності публічного адміністрування у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період, серед яких, зокрема: 1) послідовність діяльності органів військового управління, що включає, у тому числі передбачуваність правового регулювання їх діяльності та недопустимість ними відступлення від їх попередніх рішень в однакових чи подібних справах без належного обґрунтування; 2) врахування найбільшою можливою мірою з урахуванням реальних потреб сил оборони підтверджених доказами релігійних переконань, яким суперечить виконання військового обов’язку (призначення особи на посади, які не передбачають застосування насильства або інших дій, що суперечать релігійним переконанням особи, тощо); 3) забезпечення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони (надання інформації щодо дотримання законодавства про оборонні закупівлі, відношення публічних діячів та членів їх сімей до військового обов’язку тощо). Сформульовано концептуальні засади підвищення ефективності публічного адміністрування у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період, які включають: а) запровадження системи спеціальних обмежувальних заходів (санкцій) для їх застосування до військовозобов'язаних, які ухиляються від військового обов'язку в особливий період; б) обмеження 24 годинами строку затримання військовозобов’язаних, 7 які не виконують вимоги військового обліку та ухиляються від призову на військову службу під час мобілізації; в) запровадження процедури адміністративного оскарження рішень органів комплектування сил оборони до органів військового управління вищого рівня із наданням права відповідній особі подати пояснення та докази (права бути почутою), але без зупинення виконання оскаржуваних рішень в особливий період з можливістю повороту їх виконання у випадку задоволення скарги на відповідне рішення.