Особливості зв’язку тривожності у підлітків з їх самооцінкою

Abstract

У кваліфікаційній роботі проаналізовано проблему тривожності та самооцінки у підлітковому віці та визначено особливості їх взаємозв’язку. Розкрито психологічні характеристики тривожності та самооцінки, а також особливості їх формування у підлітків. Узагальнено основні теоретичні підходи та моделі взаємозв’язку тривожності й самооцінки. У процесі дослідження було підібрано комплекс психодіагностичних методик, адекватних меті роботи, зокрема шкалу тривожності Спілбергера – Ханіна, шкалу самооцінки Розенберга, опитувальники SCARED, тест Спенса, 7 та шкалу особистісної тривожності. Проведено емпіричне дослідження, проаналізовано рівні тривожності та самооцінки підлітків і встановлено характер їх взаємозв’язку. Визначено, що між рівнем тривожності та самооцінки підлітків існує обернений взаємозв’язок: зниження самооцінки супроводжується підвищенням тривожності. Виявлено, що найбільш поширеними є соціально зумовлені прояви тривожності, пов’язані з оцінюванням з боку оточення. На основі отриманих результатів обґрунтовано напрями психологічної корекції тривожності та формування адекватної самооцінки підлітків, а також розроблено програму психологічної підтримки, спрямовану на підвищення рівня їх психологічного благополуччя.