http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/41 2026-10-28T14:32:08Z 2026-10-28T14:32:08Z Шуляк, С. В. Берестень, Ю. В. http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8820 2026-10-23T08:19:11Z 2026-10-23T00:00:00Z

Цивілізаційний підхід до інтерпретації майбутнього світового порядку Шуляк, С. В.; Берестень, Ю. В. Сьогодні практично не викликають сумнівів криза та навіть руйнація ліберального міжнародного порядку, що сформувався після Другої світової війни та спирався на поєднання американського лідерства, багатосторонніх міжнародних інститутів, відкритої економіки, кооперативної безпеки та солідарності ліберальних демокра- тій. Усе це спонукає дослідників ставити питання про його можливі альтернативи. Актуальність дослідження зумовлена також піднесенням незахідних центрів впливу, кризою універсалістських засад ліберального порядку та зростанням значення куль- турно-цивілізаційних чинників у світовій політиці. Метою статті є з’ясування специфіки інтерпретації майбутнього світового порядку крізь призму цивілізаційної проблематики. Методологічну основу дослідження склали порівняльний політико-теоретичний аналіз, дискурс-аналіз і системний метод, використання яких дозволило зіставити основні концепції майбутнього світового порядку та виявити їхні спільні й відмінні риси. У центрі уваги статті перебувають концепції дослідників, які інтерпретують майбутній світовий порядок крізь призму цивілізаційної проблематики. Простежено інтелектуальні витоки цивілізаційного підходу в працях А. Тойнбі, С. Гантінгтона, Б. Бузана і Р. Літтла, а також проаналізовано концепції світового порядку Г. Кіссін- джера, Р. Хігготта й А. Ачар’ї. Показано, що цивілізаційний підхід сформувався як альтернатива євроцентричним і державоцентричним інтерпретаціям міжнародних відносин, пропонуючи ширшу історичну перспективу аналізу світової політики. У статті обґрунтовано, що сучасні представники цивілізаційного підходу, попри відмінності у трактуванні ролі цивілізацій, сходяться у визнанні неможливості збе- реження майбутнього світового порядку на основі виключно західної нормативної моделі. Майбутній світовий порядок розглядається ними як поліцентрична система, заснована на взаємодії різних цивілізаційних моделей, нормативному плюралізмі та реформованих механізмах глобального управління. Зроблено висновок, що цивіліза- ційний підхід має значний евристичний потенціал для дослідження трансформації світового порядку, оскільки дозволяє пояснювати її не лише через зміну балансу сил, а й через зростання ролі цивілізаційної ідентичності, історичного досвіду та культурно-нормативних чинників у світовій політиці.

2026-10-23T00:00:00Z Шуляк, С. В. Морозов, О. В. http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8819 2026-10-23T08:12:50Z 2026-10-23T00:00:00Z

Сучасний міжнародний порядок: сутність, криза, альтернативи Шуляк, С. В.; Морозов, О. В. У статті досліджуються сутність сучасного міжнародного порядку, причини та прояви його кризового стану, а також можливі альтернативи. Встановлено, що після Другої світової війни сформувався так званий «ліберальний міжнародний порядок», що спирався на поєднання американського лідерства, багатосторонніх міжнародних інститутів, відкритої економіки та солідарності ліберальних демократій. Проаналізовано основні причини та прояви його кризи та занепаду у перші десятиліття ХХІ ст., серед яких зміна глобального балансу сил, піднесення нових центрів впливу, негативні наслідки гіперглобалізації, зростання націоналізму і популізму, нездатність міжнародних інститутів реагувати на нові виклики. Розглянуто можливі сценарії трансформації сучасного міжнародного порядку в контексті тенденції до поляризації та перерозподілу сил у світовій політиці.

2026-10-23T00:00:00Z Шуляк, С. В. http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8818 2026-10-23T08:05:04Z 2026-10-23T00:00:00Z

Пріоритети близькосхідної політики Північної Кореї Шуляк, С. В. Результатами дослідження є виявлені пріоритетні завдання політики КНДР на Близькому Сході, її ключові партнери в регіоні та особливості співробітництва з ними. Автор наводить у висновках підсумкові положення свого дослідження. З’ясовано, що регіон Близького Сходу є вкрай важливим для Північної Кореї, з точки зору вирішення взаємопов’язаних політичних та економічних завдань. У політичному сенсі регіон є місцем високої концентрації та активності різноманітних антиамериканських акторів, співпраця з якими підтримує загальний антиамериканський імідж північнокорейського режиму, що принципово важливо для зміцнення його внутрішньої легітимності. Виявлено, що близькосхідна політика Північної Кореї має яскраво виражену антиамериканську та антиізраїльську спрямованість, а її пріоритетними партнерами в регіоні традиційно виступають держави та недержавні актори, що перебувають у стані гострої конфронтації з США та Ізраїлем – Лівія, Сирія, Іран, певною мірою Єгипет, радикальні угруповання, що борються проти Ізраїля (ОВП, ХАМАС, Хезболла), а пріоритетним напрямком співробітництва є військове. Встановлено, що в економічному сенсі, Близький Схід є сприятливим ринком збуту північнокорейської зброї та військових технологій. В умовах кризового стану економіки це сприяє вирішенню проблеми нестачі іноземної валюти. З’ясовано, що «Арабська весна», призвела до краху або послаблення партнерських режимів у деяких арабських країнах (передусім у Лівії та Єгипті), що значною мірою послабило позиції КНДР в регіоні й ускладнило реалізацію її близькосхідної політики.

2026-10-23T00:00:00Z Шуляк, С. В. Морозов, О. В. http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8817 2026-10-23T07:58:38Z 2026-10-23T00:00:00Z

Історичні витоки слабкості національної держави в арабському світі Шуляк, С. В.; Морозов, О. В. Стаття присвячена з’ясуванню історичних особливостей процесу державотворення в арабських країнах та його зв’язку з сучасною слабкістю національної держави в арабському світі. У якості методологічної основи дослідження було обрано поєднання історичного та якісного компаративного підходів. Автори доводять, що сучасна слабкість національної держави в арабському світі є проявом глибоких, історично зумовлених структурних суперечностей процесу державотворення, результатом тривалого впливу зовнішніх і внутрішніх чинників, що систематично підривали інституційну спроможність та легітимність держав. Наголошується, що становлення сучасних арабських держав відбувалося в умовах зовнішнього нав’язування «веберівської» моделі державності з довільним накресленням кордонів та інкорпорацією регіону до периферії світової капіталістичної системи, через що вони з самого початку свого існування мали вразливості, що потенційно підривали державну спроможність і стабільність режимів.

2026-10-23T00:00:00Z