<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/3809">
<title>Кафедра міжнародного права</title>
<link>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/3809</link>
<description/>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8780"/>
<rdf:li rdf:resource="http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8779"/>
<rdf:li rdf:resource="http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8778"/>
<rdf:li rdf:resource="http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8777"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-09-15T16:31:20Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8780">
<title>Classification of non-governmental organisations in modern legal scholarship: Towards a multidimensional model for digital governance</title>
<link>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8780</link>
<description>Classification of non-governmental organisations in modern legal scholarship: Towards a multidimensional model for digital governance
Perepolkin, D. S.; Perepolkin, S. M.
The classification of non-governmental organisations (NGOs) is not merely a taxonomic exercise: the categories&#13;
used by legal scholarship, public registers, statistical systems and funding platforms shape how civil society is&#13;
described and governed. This article re-examines Ukrainian scholarly classifications of NGOs against the current&#13;
Law of Ukraine „On Public Associations” and international statistical standards. Using doctrinal legal analysis,&#13;
comparative classification analysis and conceptual modelling, it identifies three recurring problems in legacy typologies:&#13;
reliance on repealed statutory criteria; conflation of legal status, membership and beneficiary orientation;&#13;
and treatment of funding sources as a direct proxy for organisational autonomy. Particular attention is paid&#13;
to the transition from the International Classification of Non-profit Organizations (ICNPO) to the United Nations&#13;
International Classification of Non-profit and Third Sector Organizations (ICNP/TSO). The article proposes a&#13;
multidimensional model based on four analytical axes: primary functional/economic activity, operational reach,&#13;
beneficiary or constituency orientation, and resource/funding profile. Legal attributes, including legal-person&#13;
status and all-Ukrainian status under Ukrainian law, are treated as a separate legal overlay rather than as substitutes&#13;
for analytical classification. The model is further translated into a machine-readable metadata structure&#13;
suitable for digital public registers, statistical systems and funding portals. Its practical value lies in enabling&#13;
more accurate comparison and governance while avoiding the assumption that any single category determines&#13;
an organisation’s independence, legitimacy or regulatory treatment.
</description>
<dc:date>2026-09-14T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8779">
<title>Співвідношення права України та міжнародного права</title>
<link>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8779</link>
<description>Співвідношення права України та міжнародного права
Перепьолкін, С. М.
Статтю присвячено одному з найбільш актуальних питань теорії та правозастосування в правовій системі України, а саме співвідношенню права України та міжнародного права. Знаходження узгодженої відповіді на це питання є вкрай важливим як для представників науки теорії державного права, так і для вчених, що досліджують міжнародне право. Особливої актуальності обрана для дослідження тема має для належного забезпечення реалізації стратегічного курсу нашої держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору. Метою роботи є залучення до дискусії представників вітчизняної правничої науки щодо зміни підходу до обґрунтування відповіді на питання співвідношення права України з міжнародним правом, а також наведення аргументів щодо того, що в праві України відображено саме моністичну теорію верховенства міжнародного права над національним правом. Задля досягнення визначеної мети дослідження використовувалися такі методи наукового пізнання: історико-правовий; системно-структурний; порівняльно-правовий; аналізу; синтезу. За підсумками проведеного дослідження наголошується на тому, що на сучасному етапі розвитку нашої держави співвідношення права України з міжнародним правом здійснюється з урахуванням ознак моністичної теорії верховенства міжнародного права над національним правом. Наголошується на потребі зміни підходу аргументації позиції щодо співвідношення права України з міжнародним правом. З цією метою дослідникам пропонується комплексно аналізувати не лише положення Конституції України, а також й інших нормативно-правових актів України і чинних міжнародних договорів. Крім цього, значної уваги слід приділяти аналізу змісту інших форм національного права та правозастосовної практики, зокрема, практики судових органів України. Викладені у статті положення можуть бути використані у науково-дослідній роботі, правозастосовній діяльності та у навчальному процесі.
</description>
<dc:date>2026-09-14T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8778">
<title>Імперативні норми загального міжнародного права (jus cogens): ідентифікація та правові наслідки</title>
<link>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8778</link>
<description>Імперативні норми загального міжнародного права (jus cogens): ідентифікація та правові наслідки
Перепьолкін, С. М.
Метою роботи є розкриття основних положень прийнятих Комісією міжнародного права ООН у 2022 р. Проєктів висновків «Ідентифікація та правові наслідки імперативних норм загального міжнародного права (jus cogens)». Методика. Задля досягнення визначеної мети дослідження використовувалися наступні методи наукового пізнання: історико-правовий; системно-структурний; порівняльно-правовий; аналізу; синтезу. Результати. За підсумками проведеного дослідження наголошується на тому, що кожен представник українського народу має розуміти сутність і правові наслідки імперативних норм загального міжнародного права (jus cogens). З цією метою в освітньому процесі закладів вищої освіти характеристика імперативних норм загального міжнародного права (jus cogens) має здійснюватися як з урахуванням положень Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 р., так й інших міжнародних договорів загального міжнародного права, доробку Комісії міжнародного права ООН, практики міжнародних судів і міжнародних трибуналів, національних судів, а також наукових публікацій іноземних учених. Наукова новизна. Наголошується на потребі зміни підходу до характеристики імперативних норм загального міжнародного права (jus cogens), яка багатьма вітчизняними вченими здійснюється виключно на підставі положень Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 р. У зв’язку з цим розкриваються основні положення прийнятих Комісією міжнародного права ООН у 2022 р. Проєктів висновків «Ідентифікація та правові наслідки імперативних норм загального міжнародного права (jus cogens)». Практична значимість. Викладені у статті положення можуть бути використанні в науково-дослідній роботі, правозастосовній діяльності та в навчальному процесі.
</description>
<dc:date>2026-09-14T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8777">
<title>Міжнародне публічне право. Том  II. Основні галузі</title>
<link>http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8777</link>
<description>Міжнародне публічне право. Том  II. Основні галузі
Перепьолкін, С. М.; Легка, О. В.; Перепьолкін, Д. С.; Стрижак, І. В.; Філатов, В. В.; Філяніна, Л. А.; Трескін, Д. О.
У томі 2 підручника на основі першоджерел і праць вітчизняних та зарубіжних учених висвітлено доробок міжнародного співтовариства в рамках різних галузей міжнародного публічного права. Характеристика галузей міжнародного публічного права містить інформацію про суб’єктів, основні принципи і норми, розроблені ними для регулювання галузевих відносин, різні форми зовнішнього вираження таких принципів і норм, а також про актуальні приклади реалізації галузевих правил міжнародного публічного права на практиці.
</description>
<dc:date>2026-09-14T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
