| dc.description.abstract |
У кваліфікаційній роботі досліджено, як інструменти публічного управління можуть забезпечити модернізацію підготовки лікарів в Україні в умовах воєнного стану та відновлення, коли одночасно зростають потреби у кризовій медицині, реабілітації та мультидисциплінарних компетентностях. Показано, що університетські клініки у цей період набувають системоутворювальної ролі як інституції «потрійної місії» (освіта–наука–клініка) і можуть функціонувати як центри кризової медицини та реабілітації, підсилюючи практичну підготовку майбутніх лікарів через партнерства й інтеграцію навчання з реальною клінічною практикою.
Основні результати роботи полягають в обґрунтуванні KPI-орієнтованої моделі управління університетськими клініками та освітньо-клінічними екосистемами, яка охоплює медичний, освітній, науковий, економічний і соціальний виміри; окремо акцентовано доцільність використання OSCE-метрик для оцінки якості клінічної практики та інтеграції пацієнтоорієнтованих показників PREMs/PROMs для переходу від контролю процесів до оцінювання результатів і підзвітності.
Доведено, що цифровізація (зокрема eHealth, телемедицина, інтероперабельність реєстрів, аналітика даних та етичне застосування ШІ) є системним імперативом безперервності навчання і медичної допомоги у кризових умовах, а симуляційні та VR-технології підвищують готовність до високоризикових сценаріїв.
Наукова новизна полягає в інтегрованій управлінській моделі, що поєднує: (1) координацію регуляторних ролей МОН/МОЗ, (2) освітньо-клінічні партнерства (університетські клініки/клінічні бази), (3) управління на основі даних і метрик якості (eHealth, KPI, PREMs/PROMs). Практичне значення – у можливості застосування запропонованої KPI-рамки та підходів до цифрової й симуляційної підготовки для оновлення програм ЗВО та управління якістю в академічних клінічних центрах. |
uk_UA |