Психосемантичні методи дослідження прагматики антонімії української мови

Abstract

Сучасний стан дослідження антонімії характеризується постійним пошуком прийомів, що дають змогу зробити аналіз антонімів ефективнішим. Спостерігається певне зміщення акцентів у вивченні антонімії – від загальномовного плану до конкретно-мовленнєвого втілення антонімії, у зв’язку із чим традиційне мовознавство послуговується методами дослідження лінгвопрагматики. Лінгвістична прагматика постає як сфера знань з нечітко окресленим проблемним полем, несформованими повністю методами, методиками й прийомами аналізу. Пошук прийомів виділення прагматичного компонента лексичного значення мовних одиниць дозволить розширити науковий інструментарій лінгвопрагматики та наблизить її до впорядкованої й стандартизованої галузі мовознавства. Своєю чергою антонімія як універсальна лінгвістична категорія дає широкі можливості для пошуку нової методології дослідження в межах лінгвопрагматичного підходу