До проблеми подолання корупції в Україні в контексті розробки концептуальних засад удосконалення фіскальної політики

Abstract

У статті на основі аналізу норм чинного законодавства України та наукових поглядів вчених визначено можливі шляхи подолання корупції в Україні в контексті розробки концептуальних засад удосконалення фіскальної політики. Наголошено, що корупція – це складне і багатоаспектне (економічне, політичне, правове, морально-психологічне) соціальне явище, змістом якого є зумовлена політичними, економічними, соціальними і психологічними факторами система негативних поглядів, переконань, установок і діянь посадових осіб інститутів влади, державних і недержавних організацій, політичних партій, громадських організацій, спрямованих на задоволення особистих, корисливих, групових або корпоративних інтересів шляхом підкупу, хабарництва, зловживання владою, надання пільг і переваг всупе- реч суспільним інтересам. З’ясовано, що протидія корупції – це комплексний механізм, що будується на певних принципах та відповідно до вимог чинного законодавства, має свій суб’єктно-об’єктний склад та відповідні інструменти, тобто форми, методи, способи та засоби протидії корупції. Визначено, що протидія корупції в рамках удосконалення фіскальної політики України в умовах Євроінтеграції має здійснюватись у двох напрямах: перший – протидія корупції в органах Державної податкової служби (під час формування державного бюджету за рахунок сплати податків); другий – протидія корупції під час витрати державних коштів. Встановлено, що важливими завданнями держави та її органів є: по-перше, створення прозорої системи ведення тендерів та державних закупівель; по-друге, здійснення суворого контролю за тим, як використовуються ці кошти, за якими напрямами тощо. Зроблено висновок, що протидія корупції повинна включати: 1) правові заходи, тобто створення відповідного правового поля для попередження вчинення корупційних діянь посадовими особами; 2) організаційно-управлінські заходи; 3) покращення кадрового, матеріально-технічного та фінансового забезпечення уповноважених органів державної влади; 4) активне залучення громадськості до антикорупційних заходів