Недоліки правового регулювання інноваційних проєктів в Україні

Abstract

Стаття присвячена системному аналізу недоліків правового регулювання інноваційних проєктів в Україні та розробленню пропозицій щодо їх подолання. На підставі системного аналізу чинного законодавства у сфері інноваційної діяльності й інтелектуальної власності автор дійшов висновку про фактичне застосування подвій- них експертних та реєстраційних процедур, що ставить під сумнів відповідність державної інноваційної політики законодавчо задекларованій цілі та принципам. У роботі підсумовано, що така проблемна ситуація дозволяє поставити під сумнів дотримання принципу орієнтації держави на інноваційний шлях розвитку економіки та досягнення головної мети державної інноваційної політики – створення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенціалу України. На думку автора, такий стан правового регулювання щодо застосування до інноваційних проєктів формально окремих експертних процедур, що фактично є тотожними експертним процедурам для забезпечення правової охорони об’єктів інтелектуальної власності, не є ані доречним, ані припустимим через фактичну втрату часу на їх проходження. Автор наголошує, що вкрай актуальним завданням для законодавця постає процесуальне забезпечення принципу «економії часу» під час здійснення всіх експертних та реєстраційних процедур щодо інноваційних проєктів в умовах стрімкого світового науково-технічного розвитку. Уважається доцільним розгляд можливості встановлення під час проходження наукової і науково-технічної експертизи об’єктів інтелектуальної власності комплексного розв’язання експертами питань інноваційної перспективи таких об’єктів. Отримані висновки актуалізують системну проблему розмежування компетенції у сфері інноваційної діяльності Міністерства освіти та науки України, а також Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Дослідження засвідчує наявність дублювання повноважень цих органів публічного управління, а також організацій та установ, що належать до сфери їх управління