Світовий досвід формування та реалізації соціально-економічної політики у період пандемічних загроз: глобалістично-фінансовий аспект

Abstract

Сьогодні існує потреба висвітлити ще один аспект пандемії COVID-19, а саме управління ризиками та невизначеність, оскільки, пандемія стала несподіваною та непередбачуваною подією у всьому світі з надзвичайно важкими наслідками. Вплив малоймовірних подій колосальний, однією з таких абсолютно несподіваних подій, яку ніхто або майже ніхто не передбачав на початку 2020 року є пандемія COVID-19. Маємо справу не просто з ризиком, що усвідомлюється як вимірна невизначеність, а ймовірність його реалізації не можна оцінити за допомогою теорії ймовірностей на основі історичних даних та областю невизначеності в строгому сенсі. Соціально-економічні ризики можна розрахувати на основі теорії ймовірності, можна використовувати весь арсенал методів та інструментів, що знижують цей ризик, доводячи його до рівня, прийнятного для суб’єкта управління ризиками. У свою чергу, не має сенсу створювати дуже детальні плани подолання соціально-економічної кризи, але припускати, що ми повинні жити в час, який не має впевненості та готовності до нових викликів є мотиваційним невіглаством. Всесвітня організація охорони здоров’я відреагувала надто пізно, оскільки швидше необхідно було оголосити про загрозу пандемії COVID-19 та скоріше призупинити контакти з Китаєм. Парадоксально, але коли вірус COVID-19 напав на Європу та США, виявилося, що екстрені поставки масок, захисних халатів для лікарів та іншого спорядження, необхідного для боротьби з пандемією, також мають бути виготовлені в Китаї. Ми живемо і будемо жити в час, коли відомі ризики будуть співіснувати з невизначеністю, неможливо передбачити всі подібні події, але є бачення на те, як на них реагувати. Маючи конкретні ресурси для вирішення надзвичайних ситуацій та плани країни, економіки, підприємства можуть принаймні частково пом’якшити їх негативні наслідки. Завжди варто мати фінансово-матеріальний резерв на абсолютно непередбачені події як у господарстві, так і в масштабах держави та органів місцевого самоврядування. Окрім стандартних методів управління ризиками, варто також подумати, що робити, коли відбуваються дуже малоймовірні події з глобальними наслідками. Пандемічні кризи, викликані дуже малоймовірними, несподіваними подіями з надзвичайними наслідками, показують, наскільки тісно пов’язане людство в епоху глобалізації. Національні держави все ще мають відігравати ключову роль у врегулюванні криз, але потрібно разом шукати ефективні вакцини від COVID-19, нові ланцюги поставок, системи раннього попередження, спільні ресурси, які можна активувати в надзвичайних ситуаціях. Безсумнівно, що глобальна пандемія COVID-19 сприятиме розвитку економіки знань, електронного бізнесу, віддаленого доступу до державних послуг та розвитку цифрового навчання. У багатьох державах, з огляду на очікувану рецесію та зростання безробіття, планується облікувати дохід громадян, які не працюють, досі це було забороненою темою, але хто знає, чи стане таке рішення потребою, хоча б періодично. Людство поки що виходило переможцем із кожної глобальної кризи, хоча, звісно, тягар ніколи не розподілявся рівномірно, а там, де є втрати і загрози, з'являються і нові перспективні можливості.