Презумпція добропорядності та правомірності дій людини в системі засад правової держави

Abstract

Мета. Метою роботи є визначення шляхів гармонізації доктринальних трансформацій засад правової держави, формування концептуальної моделі принципу презумпції добропорядності людини. Методика. Методика включає інтегративний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: системно-структурний, логіко-нормативний, функціональний аналіз. Результати. В процесі дослідження визнано за необхідність закріплення на рівні конституційних норм принципу презумпції добропорядності та правомірності дій кожної людини. З огляду на закріплення такого принципу мають бути скореговані стандарти доведеності при розгляді судових спорів. З урахуванням запровадження даної доктринальної засади показані шляхи реалізації дискреційні повноважень суду та інших правничих інституцій при тлумаченні права та здійсненні правозастосування. Наукова новизна. В процесі дослідження сформована доктринальна та концептуальна модель конституційного принципу презумпції добропорядності людини. Показано співвідношення даного принципу з іншими засадами правової держави. Розкрито місце презумпції добропорядності людини в інтегративній засаді верховенства права та її роль в зміцненні гарантій захисту прав і свобод людини. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використано у правотворчій діяльності для подальшого удосконалення законодавства, а також у правозастосовній діяльності для удосконалення протидії дифамації.