Please use this identifier to cite or link to this item:
http://212.1.86.13:8080/xmlui/handle/123456789/5940
Title: | Метод дискретних особливостей як засіб проектування аеро- динамічних обрисів транспортних апаратів |
Authors: | Сохацький, А.В. |
Keywords: | математичне моделювання аеродинамічне компонування аеродинамічні характеристики числове моделювання метод дискретних вихорів |
Issue Date: | 19-Oct-2023 |
Publisher: | Київський національний університет імені Тараса Шевченка, МП "ТВ і МС" |
Citation: | Сохацький А.В. Метод дискретних особливостей як засіб проектування аеро- динамічних обрисів транспортних апаратів. Журнал обчислювальної та прикладної математики, 2021, № 1 (135). |
Series/Report no.: | Журнал обчислювальної та прикладної математики;2021, № 1 (135) |
Abstract: | Сучасні підходи до проектування аеродинамічного обрису транспортних засобів умовно можна розділити на три етапи: наближені інженерні підходи, моделювання на основі методів особливостей, підходи що основуються на інтегруванні повних та осереднених за Рейнольдсом рівняннях Нав’є-Стокса. На першому етапі використовуються різноманітні інженерні підходи для формування аеродинамічного обрису, виходячи із технічного завдання та вимог замовника. Визначаються в першому наближені геометричні та аеродинамічні характеристики. Формується аеродинамічний обрис в першому наближені. На другому етапі слід використовувати більш складні моделі аеродинаміки на основі різноманітних підходів, що побудовані на моделі ідеальної рідини. Визначаються несучі властивості, силові та моментні залежності для відповідного обрису літального апарата. Третій етап є найбільш складним та дорого вартісним. На цьому етапі слід використовувати методи та моделі, що основуються на рівняннях для турбулентних течій. В роботі розглянуто другий етап - як засіб попереднього проектування аеродинамічного компонування з використанням методів дискретних особливостей. В роботі використана нестаціонарна схема, в якій моделюється відрив з усіх гострих крайок крила. Ця схема має найбільш загальний випадок формування процесу обтікання несучої системи літального апарата. Проте складність фізичної інтерпретації формування таких процесів в умовах ідеальної рідини залишається проблематичним. Потреби практики вимагають розширення та поглиблення теоретичних підходів для вивчення нестаціонарних течій. Застосування моделі ідеальної рідини для розрахунку несучої системи перспективного транспортного апарата дозволяє сформулювати аеродинамічну задачу як задачу Неймана для рівняння Лапласа. Проведено розрахунки несучих систем складної геометричної форми в плані. Отримано залежності підіймальної сили та поздовжнього моменту в залежності від кута атаки та відстані до землі. Обчислювальний експеримент підтвердив, що метод дискретних вихорів є одним з важливих методів обчислювальної аеродинаміки. Він є ефективним засобом для розв’язування цілого ряду аеродинамічних задач. |
URI: | http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/5940 |
ISSN: | 0868-6912 |
Appears in Collections: | Кафедра транспортних технологій міжнародної логістики |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
Сохацький_А_В -Метод дискретних особливостей як засіб проектування аеро-динамічних обрисів транспортних апаратів.pdf | 725,74 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.