Оцінка сучасних підходів до формування та впровадження фінансового потенціалу підприємств в рамках принципів циркулярної економіки

Abstract

У статті обґрунтовано, що сучасна практика формування і реалізації фінансового потенціалу підприємств значно трансформується під впливом пріоритетів циркулярної економіки, спрямованих на зменшення негативного впливу на навколишнє середовище та раціоналізацію використання ресурсів. Аргументовано, що цей процес в Україні й інших регіонах світу супроводжується зростанням інвестицій у переробку відходів, розвиток екологічних інновацій і впровадження цифрових технологій, що сприяє підвищенню ефективності використання матеріальних ресурсів. Доведено, що такі зміни дозволяють підприємствам знижувати витрати на первинну сировину, оптимізувати виробничі процеси та підвищувати рентабельність. У період 2018–2023 рр. значно зросли витрати на дослідження і розробки в галузі циркулярної економіки, що обумовило розвиток ефективних підходів до управління ресурсами і дало змогу підприємствам суттєво збільшити рентабельність. Обґрунтовано, що в регіонах з розвиненою інфраструктурою циркулярної економіки, таких як Європейський Союз, Японія та США, фінансовий потенціал підприємств збільшився завдяки ширшому використанню вторинних ресурсів та автоматизації управління ланцюгами поставок. В Україні, попри позитивну динаміку, все ще зберігається потенціал для подальшого зростання за умови збільшення інвестицій і розширення екологічно орієнтованих практик. Прогноз на 2024–2026 рр. аргументовано свідчить про перспективу подальшого зростання фінансового потенціалу підприємств в Україні та інших регіонах світу через інтеграцію цифрових рішень, що дозволять автоматизувати моніторинг і управління ресурсами. Обґрунтовано, що запровадження таких технологій сприятиме підвищенню точності планування витрат, зниженню виробничих витрат і зростанню ефективності використання вторинних матеріалів. Доведено, що Україна має потенціал для покращення конкурентоспроможності підприємств, орієнтованих на циркулярну економіку, за рахунок нарощування ресурсоефективності та подальшої адаптації європейських стандартів сталого розвитку.