Зв’язок психологічного благополуччя та толерантності до невизначеності у віці ранньої дорослості в умовах воєнних дій

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджується взаємозв’язок між психологічним благополуччям та толерантністю до невизначеності у молодих людей віком ранньої дорослості в умовах повномасштабної війни в Україні. Актуальність теми обумовлена зростанням психоемоційного навантаження на молодь у період воєнних дій, що вимагає розвитку внутрішніх ресурсів адаптації та стресостійкості. У роботі висвітлюються сучасні теоретичні підходи до розуміння феноменів психологічного благополуччя та толерантності до невизначеності, а також аналізується їхній взаємозв’язок у контексті кризових подій. Емпіричне дослідження проведено на вибірці молодих осіб віком 18–25 років, які перебувають у стані трудової зайнятості. Застосовано шкалу психологічного благополуччя К. Ріфф, методику С. С. Бубнової для аналізу ціннісних орієнтацій та шкалу толерантності до невизначеності MSTAT-1. Результати засвідчили наявність статистично значущого позитивного зв’язку між рівнем психологічного благополуччя та здатністю до прийняття невизначеності. Виявлено, що високі показники суб’єктивного благополуччя пов’язані зі зниженням рівня тривожності, кращою адаптивністю та внутрішньою злагодженістю в умовах нестабільного середовища. У роботі наведено практичні рекомендації щодо підвищення психологічної стійкості молоді в умовах воєнного часу.