Аннотации:
Стратегічне управління розвитком агрорекреаційної сфери – діяльність, спрямована на розробку та реалізацію стратегії розвитку рекреаційного розвитку, відповідних цільових програм, планів, стратегічних рішень, завдань та заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання рекреаційного потенціалу в інтересах соціально-економічного розвитку регіону в довгостроковій перспективі.
Механізм стратегічного управління агрорекреаційною сферою регіону, на відміну від тактичного та оперативного управління, має включати не лише інтерактивні елементи у вигляді методів і функцій управління, а й стратегії, процедури коригування в процесі їх реалізації, досягнення ефективності функціональних та загальних стратегій управління розвитком рекреаційного комплексу в системі регіональної економіки.
Особливість стратегічного управління розвитком агрорекреаційної сфери регіону полягає в тому, що управління в стратегічний період (5–8 років) як таке неможливе, оскільки вплив на перспективний, стратегічний розвиток рекреаційного комплексу можливий лише в поєднанні з поточним та перспективним управлінням. Раціональність взаємодії елементів механізму стратегічного управління,
відповідно до представлених принципів, може виявлятися у конкретизації та раціоналізації напряму кожного з них, у спільному досягненні високого рівня ефективності стратегічного управління рекреаційною сферою регіону.
Стратегічне управління розвитком рекреаційної сфери має здійснюватися паралельно у двох аспектах: збереженні та розвитку наявних агрорекреаційних об’єктів та покращенні становища регіону на світовому ринку рекреаційних послуг. Визначено, що система стратегічного управління рекреаційним розвитком мусить мати багатосуб’єктивну та багаторівневу структуру, що відповідає сучасним
принципам стратегічного управління та ефективного управління ринком, враховуючи при цьому важливу соціально-економічну роль об’єкта управління у забезпеченні зростання населення та його здоров’я
