Abstract:
Актуальною проблемою діяльності органів кримінальної юрисдикції з виявлення, розслідування та судового розгляду кримінальних деліктів є теоретична невизначеність категорії «криміналістичне забезпечення», її зміст та визначення. У статті досліджено історичні передумови виникнення та теоретичні проблеми розвитку теорії криміналістичного забезпечення. Надано та проаналізовано в ретроспективі позиції сучасних вчених криміналістів. Представлено основоположні концепції теорії криміналістичного забезпечення. Дослідження сучасного стану теорії криміналістичного забезпечення та її перспективного розвитку здійснювалось на основі методології системної діяльності, що надало можливості значно розширити її науково-практичний зміст. Показано генезис розвитку теорії криміналістичного забезпечення, який убачається у значному розширенні уяви про її практичну значущість через її розповсюдження не просто на кримінальні правопорушення, а і на кримінальні процесуальні процедури. Саме побудова гносеологічного уявлення пізнавальних процесів у сфері криміналістичного забезпечення може і повинна відбуватися в контексті наукового вдосконалення як самої категорії «криміналістичне забезпечення», так і її змісту. Історіографія цієї наукової категорії показує, що без належного криміналістичного забезпечення через визначення та поєднання її складових частин не може бути досягнуто мети у кримінальній процесуальній діяльності, а саме прийняття законного та справедливого остаточного рішення у кримінальному провадженні. При цьому криміналістичне забезпечення не є самоціллю під час відновлення соціальної справедливості – воно є засобом для досягнення мети кримінального судочинства. Сформульовано авторське бачення однієї з основних методологічних складових частин системної діяльності із криміналістичного забезпечення – принципів. Надано загальні категоріальні уявлення про поняття, зміст та визначення системи криміналістичного забезпечення діяльності органів кримінальної юрисдикції.
