Аннотации:
Сьогодні важливо широко та ґрунтовно розглянути проблему економічних відносин щодо оплати праці, враховуючи якість роботи персоналу та сформувати механізм стимулювання творчого потенціалу персоналу на кожному виробничому підприємстві. Це потребує створення нової алгоритмізації оплати праці. Соціально-економічна спрямованість розвитку підприємств у світовому ринковому просторі з високим рівнем конкуренції потребує включення в нову політику управлінського обліку поняття «справедливість та ефективність капіталізації витрат на оплату праці». Підприємства сьогодні діють у складній економічній ситуації, яка характеризується гіперконкуренцією, високими вимогами до якості
продукції та рівнем професіоналізму виробничого та управлінського персоналу. Витрати на оплату праці повинні контролюватися в системі управлінського обліку. Також необхідно здійснювати відповідні контрольні дії з метою підвищення
їх ефективності відповідно до створеної доданої вартості та її динаміки. В контексті сталого розвитку промислових підприємств України, як мікросистем ринкового простору, вже в середньостроковій перспективі персонал провідних підприємств у галузевому вимірі буде вважатися носієм капіталу, як власності, яка створює додану вартість і відповідно до цього матиме ринкову ціну. Система оплати праці на значній кількості промислових підприємств має ознаки недосконалості, а саме: недостатній зв’язок з результативністю праці; спостерігається слабкий зв’язок матеріальної винагороди за працю з рівнем знаннєво-креативної участі працівника в формуванні інноваційного розвитку підприємства та інтенсивністю зростання загального обсягу доданої вартості. Подолати цю недосконалість можна за допомогою інструментів фінансового та управлінського обліку, які знаходяться в основі піраміди якості інформаційного забезпечення менеджменту підприємства в цілому та модернізованого управління оплатою праці зокрема. Їхній інформації характерні
провідні властивості об’єктивності: вона уніфікована,стандартизована, максимально документована без домінування суб’єктивного судження за рахунок людського фактору.
