Abstract:
У статті розглянуто питання понять механізму і конституційно-правового механізму забезпечення. Акцентовано увагу на тому, що наразі це питання є одним із ключових у доктрині конституційного права, що зумовлено назрілими суспільними потребами та теоретичною неопрацьованістю питань конституційно-правового забезпечення
набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору, формування нової світоглядної парадигми та правової доктрини. Підкреслено, що за останні роки в Україні відбулися
динамічні глибинні трансформації в різних сферах (соціальній, економічній, політичній), триває процес реформування правової системи України в напрямі її інтеграції в європейський правовий простір. Констатовано, що серед закордонних та вітчизняних науковців відсутня одностайність у визначенні понять «механізм», «конституційно-правовий механізм», «конституційно-правовий механізм забезпечення». Незважаючи на те, що поняттю та структурним елементам конституційно-правового механізму присвячено ряд робіт вітчизняних та закордонних учених, тим не менш, воно залишається одним із дискусійних у науці конституційного права. Серед учених немає одностайності щодо визначення поняття та структурних елементів механізму. Визначено поняття конституційно-правового механізму забезпечення набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору як поліелементної багаторівневої системи, яка має нормативно-правову й організаційно-правову складові частини, що
об’єктивізуються в сукупності органів державної влади та місцевого самоврядування, та «мета-елементу», що охоплює інститути громадянського суспільства, діяльність яких здійснюється відповідно до загальновизнаних принципів і норм права ЄС і використовується державою для досягнення цілі.
