Abstract:
У статті комплексно досліджено особливості виконання договору будівельного підряду в контексті сучасного
правового регулювання будівництва. Автор аналізує правову природу зобов’язань сторін договору – замовника та підрядника, з урахуванням їх функціональних ролей, меж відповідальності та взаємодії в межах реалізації будівельного
проєкту. Увага зосереджена на ключових етапах виконання договору, включаючи погодження умов, організацію контролю, а також завершення та прийняття результатів робіт.
Окрему частину присвячено проєктно-кошторисній документації як елементу, що забезпечує технічну визначеність предмета договору, формує основу для бюджетування та є орієнтиром для виконання зобов’язань. Зазначено, що
її правовий статус виходить за межі суто технічного документа – вона слугує інструментом координації дій сторін,
юридичним доказом обсягу підряду.
Разом з тим, підкреслено, що ефективне виконання договору неможливе без наявності дієвих механізмів контролю та управління реалізацією будівництва. У цьому контексті проаналізовано зміст і співвідношення авторського
та технічного нагляду, визначено їх функціональні особливості, законодавчу основу та значення в забезпеченні відповідності виконання будівельних робіт затвердженим рішенням, державним будівельним нормам і технічним вимогам.
Також охарактеризовано роль інженера-консультанта як фахівця, що супроводжує замовника в процесі реалізації проєкту – від планування до завершення будівництва, забезпечуючи координацію учасників, управління ризиками та контроль строків і вартості. З урахуванням міжнародної практики (зокрема FIDIC), розкрито перспективи імплементації цього інституту в українське правове поле.
У статті також акцентовано на важливості коректної правової кваліфікації ролей підрядників у межах будівельного процесу. Проведено розмежування між звичайним та генеральним підрядом, обґрунтовано наслідки змішування цих понять на практиці, зокрема щодо відповідальності та взаємодії із субпідрядниками.
Загалом стаття формує уявлення про договір будівельного підряду як складний багатокомпонентний правовий
інститут, що охоплює договірне регулювання, технічне проєктування, управління ризиками, контроль якості й взаємодію між різними учасниками будівництва. Запропоновані автором підходи можуть бути корисними як для вдосконалення договірної практики, так і для нормативного розвитку галузі.
