Please use this identifier to cite or link to this item: http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8815
Title: Близькосхідна політика Північної Кореї: іранський напрямок
Authors: Шуляк, С. В.
Keywords: Північна Корея
зовнішня політика
Близькій Схід
військове співробітництво
ядерні технології
ракетна зброя
Хезболла
Іран
Сирія
Issue Date: 23-Oct-2026
Publisher: Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Citation: Шуляк С. В. Близькосхідна політика Північної Кореї: іранський напрямок. Філософія та політологія в контексті сучасної культури. 2023. Т. 15 (Спецвипуск). С. 43-50.
Abstract: Робота присвячена висвітленню специфіки співробітництва Північної Кореї з Іраном у контексті її близькосхідної політики. Співробітництво двох держав, що входять до так званої «вісі зла», у якому переважає військова компонента, викликає постійне занепокоєння і близькосхідних країн, і деяких впливових позарегіональних акторів (передусім США та ЄС), що розглядають його як таке, що становить загрозу їхній безпеці. З’ясування специфіки північнокорейської політики у такому конфліктному регіоні як Близький Схід може бути здійснене за допомогою неореалістичного підходу, зокрема теорії балансу загроз С. Вольта, що передбачає пояснення поведінки держав на міжнародній арені виходячи з їхнього сприйняття потенційних загроз. Розглядається становлення співробітництва Північної Кореї та Ірану в контексті формування близькосхідної політики КНДР. Акцент зроблено на співпраці у військово-політичній сфері: постачання зброї до Ірану, участь у реалізації ядерної та ракетної програм, підтримка Північною Кореєю проіранських угруповань на Близькому Сході. Встановлено, що близькосхідна політика Північної Кореї, в цілому, та її іранський напрямок, зокрема, мають яскраво виражену антиамериканську спрямованість. Обидві країни розглядають США як головне джерело загроз власній безпеці. Антиамериканізм створює необхідне підґрунтя для співпраці незважаючи на суттєві ідеологічні розбіжності правлячих в Ірані та Північній Кореї режимів. Події «Арабської весни», що призвели до падіння партнерських режимів у деяких арабських країнах (передусім у Лівії та Єгипті), значною мірою послабили позиції КНДР в регіоні й спричинили до розбіжностей з Іраном в оцінці подій у деяких країнах. Разом з тим це не змінило її загального курсу на партнерство з ним та його регіональними союзниками, зокрема Сирією та антиізраїльськими рухами в арабських країнах (Хезболла. ХАМАС). З’ясовано, що Тегеран і Пхеньян мають значні відмінності в сприйнятті їх двосторонніх стосунків. Політика Ірану стосовно головних ворогів КНДР – США та Південної Кореї має цілком прагматичний й навіть опортуністичний характер, і не відкидає можливості співпраці з ними. На відміну від Північної Кореї, Іран свідомо обмежує свої стосунки з нею і відкидає розвиток партнерства більше, ніж він потребує. Це накладає певні обмеження на поглиблення співробітництва між країнами у подальшому.
URI: http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8815
ISSN: 2663-0273
Appears in Collections:Кафедра міжнародних відносин



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.