Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8815| Назва: | Близькосхідна політика Північної Кореї: іранський напрямок |
| Автори: | Шуляк, С. В. |
| Ключові слова: | Північна Корея зовнішня політика Близькій Схід військове співробітництво ядерні технології ракетна зброя Хезболла Іран Сирія |
| Дата публікації: | 23-жов-2026 |
| Видавництво: | Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара |
| Бібліографічний опис: | Шуляк С. В. Близькосхідна політика Північної Кореї: іранський напрямок. Філософія та політологія в контексті сучасної культури. 2023. Т. 15 (Спецвипуск). С. 43-50. |
| Короткий огляд (реферат): | Робота присвячена висвітленню специфіки співробітництва Північної Кореї з Іраном у контексті її близькосхідної політики. Співробітництво двох держав, що входять до так званої «вісі зла», у якому переважає військова компонента, викликає постійне занепокоєння і близькосхідних країн, і деяких впливових позарегіональних акторів (передусім США та ЄС), що розглядають його як таке, що становить загрозу їхній безпеці. З’ясування специфіки північнокорейської політики у такому конфліктному регіоні як Близький Схід може бути здійснене за допомогою неореалістичного підходу, зокрема теорії балансу загроз С. Вольта, що передбачає пояснення поведінки держав на міжнародній арені виходячи з їхнього сприйняття потенційних загроз. Розглядається становлення співробітництва Північної Кореї та Ірану в контексті формування близькосхідної політики КНДР. Акцент зроблено на співпраці у військово-політичній сфері: постачання зброї до Ірану, участь у реалізації ядерної та ракетної програм, підтримка Північною Кореєю проіранських угруповань на Близькому Сході. Встановлено, що близькосхідна політика Північної Кореї, в цілому, та її іранський напрямок, зокрема, мають яскраво виражену антиамериканську спрямованість. Обидві країни розглядають США як головне джерело загроз власній безпеці. Антиамериканізм створює необхідне підґрунтя для співпраці незважаючи на суттєві ідеологічні розбіжності правлячих в Ірані та Північній Кореї режимів. Події «Арабської весни», що призвели до падіння партнерських режимів у деяких арабських країнах (передусім у Лівії та Єгипті), значною мірою послабили позиції КНДР в регіоні й спричинили до розбіжностей з Іраном в оцінці подій у деяких країнах. Разом з тим це не змінило її загального курсу на партнерство з ним та його регіональними союзниками, зокрема Сирією та антиізраїльськими рухами в арабських країнах (Хезболла. ХАМАС). З’ясовано, що Тегеран і Пхеньян мають значні відмінності в сприйнятті їх двосторонніх стосунків. Політика Ірану стосовно головних ворогів КНДР – США та Південної Кореї має цілком прагматичний й навіть опортуністичний характер, і не відкидає можливості співпраці з ними. На відміну від Північної Кореї, Іран свідомо обмежує свої стосунки з нею і відкидає розвиток партнерства більше, ніж він потребує. Це накладає певні обмеження на поглиблення співробітництва між країнами у подальшому. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://biblio.umsf.dp.ua/xmlui/handle/123456789/8815 |
| ISSN: | 2663-0273 |
| Розташовується у зібраннях: | Кафедра міжнародних відносин |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Близькосхідна політика Північної Кореї іранський напрямок.pdf | 714,95 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.