Аннотации:
Початок ХХІ сторіччя відзначився глобальними трансформаційними процесами у світовому господарстві, міжнародних економічних відносинах, що зажадало від країн світу розробки національних економічних трансформаційних доктрин, концепцій та моделей. До прискореного вирішення цих завдань підштовхнула всеосяжна криза планетарного масштабу, що вибухнула у 2008-2009 роках, і примусила шукати нові соціально-економічні парадигми, виявляти нові закономірності, з різних сторін вивчати світові процеси і явища економічного життя, які є характерними для суспільства у другому дисятиріччі двадцять першого сторіччя.
Глобалізація сьогодні стала головним чинником стимулювання світового соціально-економічного розвитку, посилення конкуренції на міжнародних ринках, розподілу та використання всіх видів ресурсів та факторів виробництва між країнами світу. Процеси інтернаціоналізації та лібералізації у світовому господарстві створили широкі можливості для руху товарів, матеріальних, трудових, фінансових ресурсів та технологій між всіма країнами, що задіяні у міжнародних економічних відносинах.
