Abstract:
Нематеріальні активи – це, як правило, активи, які не мають фізичної дотикової форми та
використовуються довгостроково. Нематеріальні активи часто є інтелектуальною власністю. Належне
оцінювання та бухгалтерський облік нематеріальних активів часто є проблематичним, з огляду на труднощі, пов’язані з невизначеністю майбутніх вигод від їх використання. Крім цього, строк корисного використання нематеріального активу може бути або ідентифікованим, або не ідентифікованим. Метою статті є аналіз підходів до визнання, класифікації та бухгалтерського обліку нематеріальних активів в Україні та світі, а також обґрунтування пріоритетних напрямів розвитку методів оцінки і відображення нематеріальних активів у фінансовій звітності. Розкрито нормативно-правове регулювання бухгалтерського обліку нематеріальних активів в Україні та світі: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 38 «Нематеріальні активи», американський стандарт бухгалтерського обліку FAS 142 «Гудвіл та інші нематеріальні активи». Здійснено критичне порівняння підходів до класифікації та критеріїв визнання нематеріальних активів як об’єктів обліку. Виявлено, що сьогодні існує проблема некоректного відображення нематеріальних активів у фінансовій звітності. Виник так званий феномен «прихованих» нематеріальних активів, тобто не зважаючи на те, що нематеріальні активи є у складі підприємства, стандарти звітності не дають можливості їх відобразити у звітних формах – у балансі їх вартість зазначається лише якщо компанію мають намір продавати або має відбуватись злиття компаній. Пропонується внести наступні зміни в українське законодавство – П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»: визнавати нематеріальними активами активи, строк корисного використання яких менше одного року, забезпечити можливість визнання активу нематеріальним без наявності охоронних документів на нього, а також ввести елемент нематеріальні активи до складу оборотних активів; доповнити класифікацію нематеріальних активів статтею нематеріальні активи на етапі розробки та дозволити підприємствам самостійно класифікувати дані активи на відповідні групи.
