Abstract:
Цивілізаційна суб’єктність України означена у спроможності держави забезпечувати
свободу, безпеку і розвиток для всіх соціально-економічних акторів, насамперед громадян,
уряду та підприємств. З-поміж основних чинників впливу на ефективність діяльності та
конкурентоспроможність підприємств особливе місце займає інноваційний розвиток, що є
визначальним фактором у найближчій та, вочевидь, далекій перспективі. Питання напрямів
інноваційного розвитку підприємництва залежно від часу і локалізації є дискутабельними,
що обумовлено сутнісною характеристикою розвитку як процесу кількісно-якісних змін не
лише позитивного, а й негативного характеру, тяжкими наслідками війни для економіки та
першочерговим відновленням індустріальних галузей. Інформаційною базою дослідження є
рамкові програми Європейського Союзу, дані експертного опитування представників бізнес-
середовища, національні та міжнародні нормативно-правові акти. Методичною основою
дослідження є методи спостереження і абстрагування, конкретних та абстрактних порівняльних
характеристик, критичний, історично-логічний та діалектичний аналіз і синтез соціально-
економічних реалій, аксіоматичний метод та метод аналогії, а також метод кон’юнктурних
оглядів і прогнозів і форсайту. У статті проведено стратегічний аналіз інноваційного розвитку
підприємництва в умовах невизначеності економічних процесів, результати якого агреговано у
вигляді концептуальної моделі управління інноваційним розвитком підприємств, яка базується
на розробці стратегічної карти збалансованої системи показників і відрізняється інтеракційністю
запропонованих заходів для зіставлення результатів з поставленими основними і другорядними
цілями та завданнями у довгостроковій перспективі. Розроблена модель зарекомендувала себе
як практичний дієвий інструмент управління інноваційним розвитком підприємств. Результати
даного дослідження будуть корисні всім, хто вивчає проблемні питання стратегічного управління
інноваційним розвитком підприємництва у складних соціально-економічних умовах.
